Гімн фестивалю
сл. і муз. С. Котовського
"Золота осінь Славутича”
І на схилі старого Славути-Дніпра,
Де трава полину проростала,
Там з’явилася світу нового зоря
І славетнеє місто постало.
Сам Господь його взяв під небесний покров,
Свого ангела з неба послав,
Щоб все лихо земне назавжди поборов,
І Славутичем місто назвав.
Приспів:
Золота осінь Славутича нас у дружньому колі зібрала,
І під крилами Білого Ангела нам багатство душі дарувала.
Золота осінь Славутича – це фантазій зірковий політ.
Золота осінь Славутича зробить щасливим цей світ.
І з тих пір, як приходить осіння пора –
Величава господарка року,
Звідусіль поспішає уся дітвора
Пізнавати життєві уроки.
Їх об’єднує музика, жарти і сміх
Вихор танцю у колі збирає.
Вся природа радіє за діток своїх
І таланти нові відкриває.
Приспів:
Золота осінь Славутича нас у дружньому колі зібрала,
І під крилами Білого Ангела нам багатство душі дарувала.
Золота осінь Славутича – це фантазій зірковий політ.
Золота осінь Славутича зробить щасливим цей світ.
Що є кращим за посмішки наших дітей
І за щире родинне єднання?
Віковічнеє прагнення мудрих людей.
Тут здійсняються їхні бажання.
Всіх братає славутицький наш фестиваль
І любов’ю серця зігріває,
Простеляє дорогу у зоряну даль
І надію на щастя вселяє.
Приспів:
Золота осінь Славутича нас у дружньому колі зібрала,
І під крилами Білого Ангела нам багатство душі дарувала.
Золота осінь Славутича – це фантазій зірковий політ.
Золота осінь Славутича зробить щасливим цей світ.